Черготіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:49, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Черготіти, -гочу, -тиш, гл. = Чергинькати. Чув, як він підпилює дуба в лісі, бо пилка черготіла дуже. Лохв. у. У млині камінь часто черготить. Лохв. у.