Чергинькати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:49, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Черги́нькати, -каю, -єш, гл. Скрипѣть съ визгомъ (ножемъ о тарелку, желѣзомъ, черепкомъ и пр.). На стовпі бляшане півпівника: куди вітер, туди й він обертався та чергинькав. Св. Л. 77.
