Чепчик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:47, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Чепчик, -ка, м. 1) = Чебчик. Левиц. Пов. 97. Мил. М. 32. 2) Ум. отъ чепець. 3) Сорочка, въ которой иногда родится ребенокъ. (КС. 1893. VII. 76) или животное. (Богод. у.).