Челядка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:44, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Челядка, -ки, ж. 1) = Челядниця. Вже й челядка у його, і наймит. О. 1861. IX. 74. 2) Ум. отъ челядь. Ум. Челядонька, челядочка. А Савиха молодая вікном утікала, на молоду челядоньку спильна поглядала: хапай, хапай, челядонько, малую дитину, будеш жити, панувати, коли я не згину. Чуб. V. 967. Була собі челядочка Домна. Чуб. V. 704.
