Цяця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:33, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Цяця, -ці, ж. 1) Дѣтск. Цаца, все хорошее; игрушка. О. 1861. VIII. 8. Цяця, цяця! та й в кешеню. Ном. № 1106. Еней, таку уздрівши цяцю, не знав із ляку, де стояв. Котл. Ен. III. 11. 2) Важная особа. Ото яка цяця. Ном. № 5543. Чи ба, яка велика цяця і слова на криво не можна сказати. Ум. Цяцінька, цяцічка.
