Цюк
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:31, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Цюк, меж., выражающее легкій ударъ топора. Чуб. І. 215. Грин. І. 220. Почав рубать: цюк раз, цюк удруге. Стор. II. 70. Заміривсь сокирою та цюк по тому ціпку. Грин. II. 184. А ні цюк. Ни капли; ни крошки, нисколько. Горілки в барилі а ні цюк. Не робить діла а ні цюк.