Цілець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:21, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Цілець, -льця, м. 1) Тотъ, кто прицѣливается. Бери вила та будеш ставить віхи: ти цілець добрий, то попадеш примо. Павлогр. у. 2) Большая каменная глыба. Вх. Лем. 480.