Циб
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:16, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ци́б, -ба, м. При завязываніи у женщинъ головы пере́міткою, рантухом — концы этого покрывала, завязанные въ петлю. Гол. Од. 27. Шух. І. 160.