Ватаг
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:53, 28 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ватаг, -га, м. 1) = Батажок. Виходило з зеленого гаю сорок чоловік розбою, попереду ватаг молоденький на воронім коню. Рудч. Чп. 53. Він за ватага в заброді разом був три годи. Мкр. II. 30. 2) Старшій надь пастухами. Ватаг найстарший в полонині (при пастьбѣ скота); він порядкує там усім: людьми, маржиною, молоком. Шух. І. 189.
