Цвірінькати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:11, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Цвірінькати, -каю, -єш, гл. Чирикать. Чи є в світі де такії молодці, як ми, славні та веселі горобці? На все вдатні: до любощів, до пісень, цвірінькаєм, жартуючи, увесь день. Гліб. 122. Цвірінька, мов батько голопуцьків.
