Цвенькати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:10, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Цвенькати, -каю, -єш, одн. в. цвенькнути, -кну, -неш, гл. Говорить, сказать на чужомъ языкѣ, въ которомъ слышатся звуки ц, дз, — о полякахъ, бѣлоруссахъ. К. ДЗ. 34. Лях цвенькати уже не буде. Котл. Ен. IV. 10. По лядські цвенькала. Св. Л. 54. Кортить литвинка, коли не цвенькне. Ном. № 5012.
