Вартувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:51, 28 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Вартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Сторожить, караулить. Я тебе буду вартувати тепер. Чуб. 2) Стоить. Вона (праця) дома ж таки втроє більше вартує. О. 1862. IV 104.