Хутрувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:50, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Хутрувати, -рую, -єш, гл. 1) Подбивать мѣхомъ. 2) — піч. Обмазывать глиной печь. Рудч. Ск. ІІ. 57. Як же мені, сестро, такій бути, чуже діло роблячи, чужі печі хутруючи. Чуб. V. 917. 3) — двері. Вставлять косяки дверные. 4) — чоботи. Пришивать подкладку въ сапоги. См. Футрувати.
