Варто
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:50, 28 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Варто, нар., употребл. какъ безл. гл. Стоитъ. Не варто й турбуватись. Варто щось попоїсти. Грин. І. 120.