Хук
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:48, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Хук, -ка, м. 1) Выдыханіе, дуновеніе. 2) Фукъ (въ игрѣ въ шашки). Хука усуча. Ном. № 3620. 3) Хука дати. Промахнуться. Раз на вовка хука дав, удруге схибив. Мир. ХРВ. 82. См. Хвук, фук.