Худобина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:47, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Худо́би́на, -ни, ж. Скотина, одна скотина. Рудч. Ск. II. 183. Гн. І. 17. Запрагай коня: Господь дає тобі худобину ( = коня). Драг. 93. В дорозі, у гостині пам’ятай о худобині. Ном. № 10191. Мав дещо худобини. Св. Л. 275.