Варта
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:50, 28 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Варта, -ти, ж. Стража, караулъ; время стоянія на стражѣ, на часахъ. А варта заснула, пан приїхавне чула. Чуб. V. 64. Перед палацом, де вона мешкала, стояла гострая варта. Чуб. II. 77. Всюди постановив варту, щоб ніхто вночі з табора не вештавсь. К. ЧР. 312. Прийде безщасна та варта, тра її одстояти. Рудч. Чп. 87. На варті. На часахъ. Ходять по двору на варті. ЗОЮР. І. 248. Ум. вартонька.