Хрумтіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:44, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Хрумтіти, -мчу, -тиш, гл. Хрустѣть. Діди... брали киї і давали Кирилові Турові по плечах. Сили в старих руках було в їх іще доволі, що аж плечі хрумтіли. К. ЧР. 279. Роскуси (горіх), то ядро аж хрумтить. Сим. 200.