Хрумати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:44, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Хрумати, -маю, -єш, гл. Ѣсть что нибудь хрустящее. Овечка п’є там, або хрума. Сим. 197. У стані хрумають коні смашне степове сіно. Мир. ХРВ. 108.