Хрокати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:43, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Хро́кати, -каю, -єш, гл. 1) Хрюкать. Уже свині на городі он чути хрокають, біжи швидче! Харьк. 2) Извлекать звукъ ударомъ хро́кала, бовта по водѣ. Харьк. у.