Варнякати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:49, 28 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Варнякати, -каю, -єш, варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе варнячить. Ном. № 13047.