Храп
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:39, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Храп, -па, м. 1) Претензія, злоба. Каже, же на нього атаман має храп. Гн. II. 170. Я мав на нього храпа. Ольгопол. у. 2) = Бовт 1. Вх. Пч. II. 26. 3) мн. Храпи. Переносица у животныхъ. Сим. 219. Пан був на коні, а цей истиком коня по храпах. ЕЗ. V. 31.
