Хортунити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:37, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Хортунити, -нить, гл. безл. Счастливиться. Хортунило йому, чоловік і піджився. Харьк. г. Не хортунить нашому Іванові. Полт.