Хлоста
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:28, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Хло́ста, -ти, ж. Порка, наказаніе розгами. Ном. № 3862. Положивши, дайте добру хлосту, поки верне дощі та роси, що, знаю, в неї на мисниках та на полицях. Кв. Хло́сти да́ти. Выпороть, а затѣмъ вообще отколотить. Гей дамо ляхам, а превражим синам превеликую хлосту. АД. ІІ. 66.
