Хлоп’ячий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:28, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Хлоп’ячий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ мальчикамъ, ребяческій, мальчишескій. Чуб. І. 117. Хусточка в його, що з кишені виймав, то не хлоп’яча, а притьмом дівоча. Кв. По хлоп’ячі. Какъ мальчикъ, какъ мальчика. Як її одягали, як постригали по хлоп’ячі, вона не пручалась, нічого не казала, тільки що плакала. Кв.
