Хлипати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:25, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Хлипати, -паю, -єш и -плю, -плеш, гл. 1) Всхлипывать, плакать. Прийшла Венера іскривившись.... і стала хлипать перед ним. Котл. Ен. I. 12. Петрунева пенька слізоньками хлипає. КС. 1882. V. 363. 2) О сапогахъ, въ кот. попала вода: издавать при ходьбѣ звукъ отъ присутствія воды. На річку йшли чоботи, рипали, а з річки йшли чоботи, хлипали. Ha.
