Химорода
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:21, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Химорода, -ди, ж. 1) Причуда, капризъ. 2) Колдовство. Г. Барв. 326. Да й сміється вражий запорожець. А він химородою химородив. Сказано каверзники. ЗОЮР. I. 79. З) Химороди гнати. Причудничать; колдовать. Тепер, каже, піст, дак, чого ж химороди гнати? Г. Барв. 110.
