Хвостати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:18, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Хво́стати, -таю, -єш и хвощу, -щеш, гл. 1) Ударять кнутомъ по воздуху. Та не хвастай даремне; пішов би до плугів і там хвостав би коли волів. Липов у. 2) О дождѣ: лить съ шумомъ. Ой єсть у полі а чорная хмара, і із тиєї хмари дрібний дощик хвоще, ой він же мні головку сполоще. Чуб. V. 1002.
