Хвортуна
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:18, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Хвортуна, -ни, ж. Судьба, фортуна. Рудч. Чп. 219. Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила, щоб моєму козаченьку хвортуна служила. Мет. 20. Ум. Хвортунонька. Чуб. V. 287.