Хвицнути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:16, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Хвицнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хвица́ти. Вона (кобила) його як хвицне! так, що йому і свічки у очах показались. Рудч. Ск. І. 7.