Харчати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:09, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Харчати, -чу, -чиш, гл. Хрипѣть, трудно дышать. Брати аж харчать сплять. Мнж. 26. Де упали, там заснули, сопли, харчали і хропли. Котл. Ен. І. 21.