Харапудитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:08, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Харапудитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Пугаться. Що стане царевич до баби під’їжжати, то кінь так харапудиться: хропе та сопе, ніздрями паше. Рудч. Ск. І. 99. 2) Хорохориться, противиться. Йому я кажу: піди, Іване, побалакай та й наймись, так ні, харапудиться, не хоче. Лебед. у.
