Халабуда
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:03, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Халабуда, -ди, ж. 1) Шалашъ. Напнемо халабуду. Мил. 102. 2) Легкая непрочная постройка, наскоро сдѣланная, — напр. временныя сѣни при хатѣ. Вас. 195. 3) Еврейская крытая бричка, родъ кибитки. Нечистий пре жидівську халабуду. Стор. ІІ. 39. 4) Волъ съ рогами большими выступающими впередъ, концы коихъ, закругляясь, почти сходятся кверху. КС. 1898. VII. 45. Ум. Халабудка. По всьому садові назбудували гульбищ, печер, халабудок. Стор. М. Пр. 66.
