Фучати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:01, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Фучати, фучу, -чиш, гл. = Футіти. Лягла спати, а сама з просони зачала фучати. Драг. 331. Він надходиш десь так вночі, фучит. Драг. 331.