Футіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:00, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Футіти, фучу, -тиш, гл. Сопѣть, пыхтѣть, дуть. Желех. На все фути́т. Онъ надуть, спесивъ. Вх. Зн. 75.