Фукнути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 06:59, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Фукнути, -ну, -неш, гл. 1) Дунуть (ртомъ). Шейк. 2) Крикнуть на кого. 3) — ким, чим. Бросить кого, что. Як ним фукне у провалу велику! Драг. 370.