Фанда
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:50, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Фанда, -ди, ж. 1) Длинная плеть. Вокомони з нагайками, гуменні з фандою. Гол. III. 205. 2) Фанди. Клинья въ женскомъ полушубкѣ, расходящіеся отъ таліи. Вас. 155. Ув. Фанди́ще. Поїдь но, дідуню, та на ярмарчище, та купи на бабу велику фандище. Гол. II. 691.
