Ухекати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 06:42, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ухекати, -каю, -єш, гл. 1) Утомить, уморить. Так ухекає того (товариша-молотника), що мусить і шапку геть. Сим. 198. 2) Сожрать. Собаки ухекали кляті. Екат. у.