Утуга
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 06:41, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Утуга, -ги, ж. = Туга. На чужім краю є що їсти й пити, тілько серцю втуга, ні з ким вогорити. Грин. ІІІ. 397. Яка ж мені за тобою втуга великая. Грин. ІІІ. 219.