Утішно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 06:38, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Утішно, нар. Весело; радостно, пріятно. Їй любо було одкривати світ його очім, утішно думати: з якою натоптаною головою виросте її онуча. Мир. ХРВ. 30. Втішно було мені добре слово почути. МВ. І. 23. Грає циган коломийки, втішно всі гуляють. Млак. 50.
