Утирити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 06:36, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ути́рити, -рю, -риш, гл. Вбросить, ввалить, втиснуть, втащить. Втирив у криницю усю сіль. Мнж. 79. Дитину в город майстрові на года завдати, мов у яку неволю втирити. К. (О. 1862. ІІІ. 22).