Усовіщати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 06:29, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Усовіщати, -щаю, -єш и усовіщувати, -щую, -єш, сов. в. усовістити, -віщу, -стиш, гл. Усовѣщать, усовѣстить, уговаривать, уговорить. К. ЧР. 300. Почала й тітка мене всовіщати. О. 1862. VII. 44.