Урочити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 06:23, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Урочити, -чу, -чиш, гл. = Уректи? Як ся убрав, так го уронили. Ном. № 11187. Козак дівчину врочив. Грин. III. 656.