Упокоювати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 06:17, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Упокоювати, -ко́юю, юєш, сов. в. упоко́їти, -кою, -їш, гл. Успокаивать, успокоить. В одному Возі моє серце себе впокоїть, одпочине. К. Псал. 139. Як нема долі, нема талану, то й достатки не впокоять. Мир. Пов. II. 84.
