Упоїти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:17, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Упоїти, упою, -їш, гл. Упоить, напоить пьянымъ. Дак вона свого мужа упоїла чисто, щоб він нічого не знав. Рудч. Ск. І. 84.