Упереміжку
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 06:13, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Упереміжку, нар. Поперемінно; перемѣшивая. Треба коневі впереміжку давати їсти, себто раз сіно, а другий солому абощо.