Уорати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 06:11, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Уорати, -рю, -реш, гл. Вспахать извѣстное количество. Було в нас два воли: спряжуться з сусідом: нам трошки в’оруть, собі багато. Г. Барв. 267.