Унімати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 06:10, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Унімати, -маю, -єш, сов. в. уняти, уйму, -меш, гл. 1) Утихать, утихнуть. Стало синє море унімати. Та так воно унімало, як би ніколи не грало. КС. 1882. XII. 488. 2) Понимать, понять, раздирать, сообразить. Я чув крик на вгороді і вийшов з хати. Не уняв чи бились, чи як, і хто з ким. Новомоск. у.
