Уметати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 06:05, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Уметати, -таю, -єш, гл. Вбросить. На Свиридона лякають у садку дерево сокирою і приказують: «як не родитимеш, то зрубаю і в піч уметаю». Грин. II. 21.