Укушати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 06:00, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Укушати, -шаю, -єш, гл. 1) Ѣсть. Будеш ти в мене хліб сіль вкутати, маленькі дітки доглядати. Нп. 2) Употр. только сов. в: укусити, -шу, -сиш. Він і вкусить, і меду дасть. Ном. № 3056. Гадюка хоч не вкусить, то засичить. Ном. № 2878.
